Робота
над медіатекстами на уроках української мови та літератури як основний елемент
формування медіаграмотності школярів
Те, чого сьогодні навчається в класі
одне покоління,
стане нормою життя наступного.
А. Лінкольн
Процес отримання
інформації є невід’ємною складовою нашого життя. Зрозуміло, що без отримання й
опрацювання інформації людина існувати не може, оскільки вже з ранніх етапів
свого життя постійно змушена сприймати інформацію – образи відображеного світу.
Найбільш
авторитетний у світі вчений в галузі медіаосвіти, професор Ліверпульського
університету Лен Мастермана наголошує, що медіаосвіта відбувається протягом
всього життя людини, і це не тільки процес оцінки медіапродуктів, а сукупність
певних послідовних дій, спрямованих на дослідження різноманітних творів
медіакультури, метою чого є не просто критичне розуміння, а «критична
автономія», тобто здатність людини до самостійного критичного судження про
медіатекст.
Аналіз програм дозволяє
зробити висновок, що на уроках
української мови в сучасній школі зміст навчального матеріалу
спрямований на формування таких медіаосвітніх навичок, умінь
учнів:
-
відповідно
до поставленої мети здійснювати цілеспрямований пошук інформації на основі
журналів, передач радіо і телебачення, філологічних, лінгвістичних
Інтернет-сайтів, електронних словників, довідників, Web-сторінок і критично
оцінювати її достовірність; здійснювати самостійну пошукову роботу;
-
аналізувати
мову та вчинки окремих персонажів, промови визначних діячів минулого і
сучасності;
-
укладати
тематичні предметні альбоми, тематичні словники-тезауруси;
-
готувати
тематичні екскурсії, зустрічі, олімпіад, вікторини, ігри, конкурси;
-
створювати
медіатексти (складання конспектів, анотацій, рецензій, інтерв'ю, нарисів,
резюме, написання сценаріїв);
-
моделювати
комунікативні ситуації;
-
створювати
проекти різної тематики, що продукуються із застосуванням групових форм
навчання та ІКТ, матеріалів ЗМІ тощо;
-
укладати
власні електронні бібліотеки, вести блоги та сторінки в мережі;
-
брати участь
в учнівських конференціях, прес-конференціях, Інтернет-конференціях;
-
критично
аналізувати відеоролики, відеосюжети, телепередачі, радіотрансляції, газетні та
журнальні статті.
Поєднуючи
класичні підходи до засвоєння знань із сучасними технологіями навчання ,
залучаю дітей на уроці до роботи над медіатекстами. Учні працюють над
складанням замітки в газету: п’ятикласники складають замітку інформаційного характеру, шестикласники – про
вчинок людини типу роздуму, семикласники пишуть замітку дискусійного характеру.
Десятикласники, відповідно до вимог програми, мають написати статтю на
морально-етичну тему до газети.
На різноманітних мовних олімпіадах і конкурсах
учням пропоную написати есе – твір, який цілком відповідає вимогам, які
ставляться до медіатексту.
До
речі, для роботи над переказами, для організації навчального та контрольного
аудіювання та читання мовчки
використовую медіатексти. Учні аналізують їх саме як витвори медіа, розвиваючи критичне мислення та
відпрацьовуючи навички аналізу та об’єктивного оцінювання викладеної в них
інформації, звертають увагу на естетичну цінність таких меседжів.
Безумовну
користь для здобувачів освіти має розуміння ними соціальних, культурних,
політичних та економічних змістів та
підтекстів медіатекстів.
Ефективність
застосування медіатекстів на уроках обумовлена наступними факторами:
-
різноманітність форм представлення
інформації;
-
можливість створити багатий ілюстративний матеріал;
-
наочність подана у найрізноманітніших
формах - текстовій, графічній, анімаційній;
-
можливість моделювання різноманітних об’єктів і процесів;
-
можливість вчителю скоротити час на
вивчення матеріалу за рахунок наочності і швидкості виконання роботи;
-
звільнення від рутинної роботи, що
відвертає увагу від засвоєння основного змісту;
-
можливість організації колективної та
індивідуальної дослідницької роботи;
-
можливість диференціювати роботу учнів у
залежності від рівня підготовки, пізнавальних інтересів та ін.;
-
можливість організувати оперативний контроль і допомогу з боку
вчителя;
-
можливість перевіряти знання учнів в
інтерактивному режимі.
Готуючись
до уроку із застосуванням медіатекстів, слід керуватись такими критеріями відбору інформації:
-
зміст, глибина і обсяг навчальної
інформації медіатексту повинні відповідати пізнавальним можливостям учнів,
враховувати їх інтелектуальну підготовку й вікові особливості;
-
в медіатексті повинні містити тільки
основні моменти (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що
відбивають сутність тем, що вивчаються);
-
потрібно уникати великих текстових
фрагментів;
-
виділяти в текстах найбільш важливі
моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;
-
не варто перенавантажувати медіатексти
різноманітними спец ефектами, інакше увага учнів буде зосереджена саме на них,
а не на інформаційному наповненні ;
-
на рівень сприйняття матеріалу великий
вплив має кольорова гама , тому необхідно дібрати правильне забарвлення , щоб текст
добре «читався»;
-
необхідно чітко розрахувати час на показ
того чи іншого фрагменту, щоб медіатекст була доповненням до пояснення учителя,
а не навпаки.
Види самостійної роботи на
матеріалі аудіовізуальних медіа:
-
зображувально-імітаційні творчі завдання (створення
кіноафіш за допомогою колажів з домальовуваннями, малюнки і колажі на тему
творів екранних мистецтв, мальовані комікси на тему творів екранних мистецтв);
-
рольові ігри («Теленовини», «Репортаж»);
-
творчі завдання на відновлення в пам’яті
динаміки просторово-часових, аудіовізуальних образів кульмінаційних епізодів
медіатекстів у процесі колективного обговорення (добір прозових, поетичних,
живописних, музичних творів, що асоціюються з тим чи іншим медіатекстом,
обґрунтування свого вибору тощо);
-
проблемні
колективні обговорення та рецензування медіатекстів (фільмів, телепередач, кліпів, комп’ютерних
ігор, сайтів Інтернет) (зіставлення
та обговорення рецензій, статей, книг професійних кінознавців; підготовка
рефератів, присвячених проблемам медіакультури
-
добір інформації з певної теми з доступних джерел;
-
ознайомлення з телепрограмою з наступним складанням
анонсів передач за їх назвами;
-
ранжування запропонованої інформації за її соціальною
значущістю;
-
складання тематичної добірки інформаційних матеріалів із
газет і журналів з будь-якої тематики.
Приклади творчих
завдань (за матеріалами аудіо- та відеозаписів):
-
прийом «німе кіно» (озвучування слайдів, уривку з
мультфільму);
-
прийом «екскурсовод» (добір та озвучування
відеоматеріалу);
-
прийом «інтерв’ю» (складання
питань за враженнями від фільму, мультфільму, теле- та радіопередачі);
-
прослуховування усної інформації з наступним її
ілюструванням малюнками, складання сценарного плану відеосюжету;
-
виклад запропонованої інформації із змінами її таким
чином, щоб вона стала доступною дитині.
Зупинимось на конкретніших
прикладах творчих завдань, які можуть бути використані під час проведення
уроків української мови та літератури.
«ТЕАТРАЛІЗОВАНО-СИТУАТИВНІ» ТВОРЧІ
ЗАВДАННЯ:
Натюрморт-характеристика літературного персонажа.
Завдання: скласти з
набору малюнків композицію, яка виражає уявлення учнів про характер героя
літературного твору, наприклад:
Наталка
( І. Котляревський « Наталка Полтавка»).
Омелько
Кайдаш ( І. Нечуй – Левицький « Кайдашева сім`я»).
Мина
Мазайло ( М. Куліш « Мина Мазайло»).
Завдання
«Натюрморт-характеристика» може виконуватися як індивідуально, так і творчими
групами в складі 3-5 учнів.
Результат може бути у
вигляді малюнків, колажів. Композицій з реальних предметів, фотографія, відео.
Створення
уявної фонограми літературного тексту (передача звукового тексту).
Доцільно використовувати
під час аналізу епізодів твору.
Завдання: Описати
звуки, музику, шуми, репліки, які б можна було включити в сцени, наприклад:
Зустріч Чіпки
Варениченка і Галі Гудзь розділ «
Польова царівна», « Хіба ревуть воли, як ясла повні?».
Монолог Мавки (Леся
Українка «Лісова пісня»).
Урятування лося
(Є.Гуцало «Лось»).
Зізнання матері своєму
синові Марку (Т.Шевченко «Наймичка»).
Закінчення
родового відмінка однини іменників другої відміни
Завдання-гра: Скласти
діалог «У магазині», «У бібліотеці», «У транспорті», «У театрі», використовуючи
якомога більше іменників другої відміни у родовому відмінку.
«ЗОБРАЖУВАЛЬНО-ІМІТАЦІЙНІ»
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ:
Позакласне
читання. Українська поезія в малюнках
Завдання. Створити
книги ілюстрацій до віршів українських поетів.
СТОП-КАДР.
Завдання: учням
демонструються стоп-кадри з відомих кінофільмів (мультфільмів) і пропонується
відтворити монологи від імені головних героїв, зображених на них.
Звукорежисер.
Завдання: озвучити певний
уривок відео таким чином, щоб фрагмент прозвучав у певному жанрі, наприклад, у
жанрі комедії, детективу, пригодницького фильму, фильму «жахів».
Урок
розвитку мовлення. Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і
вражень в художньому стилі.
Завдання: презентувати проекти
Наприклад:
І група – Рекламні менеджери – «Марганець – перлина України».
ІІ група – Екскурсоводи – «Центральна вулиця нашого міста».
ІІІ група – Журналісти – « Актуальне інтервʼю з мешканцями міста».
«ЛІТЕРАТУРНО-ІМІТАЦІЙНІ»
ТВОРЧІ ЗАВДАННЯ:
Творчість Тараса Шевченка (підсумковий урок). Світова велич
українського поета.
Завдання: від імені одного з героїв творів Тараса Шевченка скласти
розповідь на тему «Моя Батьківщина – Україна»
Урок розвитку мовлення. Монологічне та діалогічне мовлення
Завдання: Напишіть привітання батькам до Великодня. Від якої особи ведеться
мовлення? Що передає складений вами монолог?
Урок розвитку мовлення. Мова і мовлення. Мовний етикет
Завдання: Складіть пам’ятку «Як правильно вести телефонну розмову»
Урок розвитку мовлення. Основні жанри публіцистичного стилю:
кореспонденція. Листування за допомогою веб-пошти
Завдання: Скласти лист до Президента України, лист до МОН України, у якому б було
висвітлено ваше бачення розвитку української мови в Україні.
Уроки української мови та літератури
можуть стати сучасною платформою для формування медіаграмотної особистості,
водночас використання елементів медіаосвіти сприятиме вихованню національно - мовної
особистості, надаватиме можливість більш ефективно формувати мовну,
комунікативну, мовленнєву та соціокультурну компетенцію в різних сферах і
жанрах мовлення, повноцінно застосовувати диференційований особистісно
орієнтований та розвивальний підходи, враховуючи психологічні особливості
кожного учня.
Головна функція вчителя
– навчити вчитися, створити умови для кращого засвоєння матеріалу, тому
медіа-урок є продуктивною формою навчання, що в близькому майбутньому поступово
витіснятиме традиційні уроки, синтезуючи в собі вже набутий досвід з новими
методами й прийомами.
Комментариев нет:
Отправить комментарий